Фасади кухні м’яко огинають простір, тут немає жорстких граней — тільки плавність і природний рух. І, звісно, класичні деталі у сучасному прочитанні: гіпсова люстра та розетка додають легкості, не роблячи простір занадто ретро або музейним. Форми течуть, як розмова за першим ковтком кави.
Пара, яка відчуває стиль так само тонко, як гарний парфум. Розкіш і легкість. Інтер’єр, який відчувається не як дорогий набір предметів, а як сценарій, де кожен елемент має свою репліку.
Усі форми ніби підлаштовуються одна під одну, плавно перетікаючи з фасадів у меблі, зі стін у деталі. Стіл — майже як паризьке кафе, але вдома. Вінтажні стільці, ніби вони завжди були тут.